Газета "ФАКТИ", 3 жовтня 2003 р.

Близько 170 тисяч людей в Україні щороку переносять інсульт, до 40% хворих гинуть. Лише 10—15% з тих, хто вижив, повертаються до своєї роботи. До факторів ризику належать: спадковість, хронічний стрес, життя в екологічно несприятливих умовах, неправильне харчування. За останні 10 років захворювання помітно помолодшало. Серед тих, хто переніс інсульт, є тридцятип'ятирічні.

Журнал "Мій Лікар", лютий, 2005 р.

Згідно з офіційною статистикою, більш ніж кожен другий померлий (62,5%) став жертвою серцево-судинних захворювань. Половина з них (48,5%) загинула від інфаркту міокарда чи інших проявів ішемічної хвороби серця. Додайте до них ще більше третини (32,5%) серцево-судинних смертей, пов'язаних з інсультами та іншими судинними захворюваннями мозку.

Газета "Здоров'я України", грудень, 2005 р.

Починаючи з середини 50-х років минулого століття, поширення захворювань системи кровообігу в більшості країн набуло епідемічного характеру. Вони посідають перше місце у структурі смертності громадян України, на кілька порядків випереджаючи смертність від злоякісних новоутворень. В Україні, на відміну від усього світу, відбувається щорічне збільшення показників захворюваності на серцево-судинну систему.

Більшість із нас живе і не замислюється про те, що в Україні 62,5% людей помирають передчасною смертю від хвороб, пов'язаних із порушеннями роботи серця, серед яких атеросклероз, гіпертонічна хвороба, інсульт, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця та ін.

Біда в тому, що в останні роки ці захворювання значно помолодшали, тобто вони виявляються у молодшому віці. Якщо раніше вважалося, що чоловіки 45 – 50 років вже належать до групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань, жінки – після настання менопаузи (до того їх захищають жіночі статеві гормони), то на сьогоднішній день у групі ризику вже 40-річні чоловіки, а в останні роки інфаркти трапляються і в 20 – 25-річних чоловіків.

Незважаючи на те, що в усьому світі причиною смертності №1 є хвороби системи кровообігу, у розвинених країнах світу дедалі більше людей навчилися уникати захворювань серця та продовжувати життя. Про це яскраво свідчать дані, наведені у таблиці.

СМЕРТНІСТЬ ВІД ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
(На 100 тис. населення в середньому на рік)

Країна	1960 рік	1970 рік	2007 рік
США	266,4	258,7	124,5
Великобританія	204,9	183,5	47,6
Фінляндія	246,8	214,4	173,1
Італія	145,6	94,9	64,6
Японія	61,5	38,2	24,7
Австралія	236,15	226,2	123,4
Коста-Ріка	72,5	66,7	104,8
Україна	243,8	360,1	893,12

З таблиці видно, що показники смертності в усіх наведених країнах зменшуються, а в Україні – збільшуються. Чому? Тому що факторів, що призводять до зростання кількості серцевих захворювань, з кожним днем стає все більше, а поінформованість населення про стан справ у цій галузі (статистичних даних) та заходи профілактики повністю відсутні. Ось і виходить, що ми маємо самі дбати про своє здоров'я.

Засновник клініки серцевої хірургії у Києві, Микола Амосов писав так:

1. «У більшості хвороб винні не природа, не суспільство, а людина. Найчастіше вона хворіє від лінощів і жадібності, але іноді і від нерозумності».
2. «Не сподівайтесь на медицину. Вона непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою».
3. ««Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні та значні. Замінити їх нічим не можна. На щастя, людина така досконала, що повернути здоров'я можна майже завжди».
4. ««Лікарі лікують, а здоров'я треба добиватися самому».
5. «Здорова людина буває нещасною, але хвора щасливою бути не може».

У своїй практиці Микола Амосов неодноразово довів правоту всіх цих висловів. Він був хірургом, але в першу чергу він навчав людей, як бути і залишатися здоровими.

Фактори, що призводять до зростання серцевих захворювань: малорухливий спосіб життя; часті стреси; незадовільна екологічна обстановка; шкідливі звички та накопичення вільних радикалів, раціон харчування з підвищеним вмістом жирів та вживання оброблених, рафінованих та синтетичних харчових продуктів, що призводить до недостатнього надходження до організму амінокислот, вітамінів, мінералів та інших життєво необхідних біологічно активних речовин; вживання неякісної води та безліч інших. В останні роки все частіше з'являються відомості, що пов'язують серцево-судинну патологію з інфекцією, а отже, з поганим станом нашого імунітету.

Як жодна інша система, серцево-судинна система (ССС) схильна до різних захворювань. Тут можна провести аналогію з автомобілем: швидше зношуються ті деталі та агрегати, які найінтенсивніше функціонують. Те саме відбувається і в людському організмі. Серце - орган, який ніколи не відпочиває, протягом усього життя скорочуючись і розслабляючись із середньою частотою близько 70 разів на хвилину, що за середньої тривалості життя становить приблизно 3000 мільйонів скорочень. Протягом усього життя серце перекачує кров по всьому організмі. З кров'ю у всі наші органи та тканини надходять поживні речовини й кисень, необхідні для життя, і з нею ж видаляються продукти життєдіяльності організму – відбувається очищення організму від шлаків та токсинів. Серцю, як і всім органам, необхідне харчування, яке надходить із кров'ю. Кров надходить за двома КОРОНАРНИМИ АРТЕРІЯМИ. Якщо коронарні артерії погано пропускають кров (наприклад, при атеросклерозі), то можливий розвиток ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Якщо з якихось причин судини погано пропускають кров до мозку, розвивається інсульт. Керує биттям серця нервова структура, яка називається «водієм ритму», що посилає через постійні інтервали часу нервові імпульси на серцевий м'яз. Порушення циркуляції цих сигналів викликають збої у роботі серцевого м'яза - аритмію: пропуски, судомне позачергове скорочення та інші порушення. Аритмія розвивається у хворих із захворюваннями системи кровообігу як ускладнення перебігу основного захворювання. Причинами збою в роботі «ритмоводія» є запалення м'яза серця, порушення його живлення, нестача вітамінів та мінералів, лецитину, деяких амінокислот, недоотримання з їжею поліненасичених жирних кислот, недостатнє надходження в організм коферменту Q10 та багато іншого. Оскільки судинна мережа має деревоподібну структуру, тобто, розвиток «як і на дереві» - від більших гілок відходять дрібніші гілки - то і величина ураження серця або мозку залежить від того, яка судина (більша або дрібніша) закупорилася. Для того, щоб зрозуміти причину закупорки тієї чи іншої судини, необхідно поговорити про судини та кров.

Що таке здорові судини?

По-перше, у здорових судин стінки еластичні, вони здатні розширюватися і звужуватися при необхідності. Розширення судин збільшує кровотік, отже, у тканинах та органах відбувається більш інтенсивний обмін. Звуження судин, навпаки, уповільнює обмінні процеси. Легко уявити, що станеться, якщо судини будуть вужче, ніж треба. По вузьких судинах крові проходить менше. Тканини й органи, до яких вони доставляють кров, починають голодувати, а отже, гірше працювати. Крім того, у тканинах та органах накопичуються продукти розпаду, що теж порушує їх функції. Еластичність судин важлива ще й тому, що завдяки їхньому стиску та розширенню регулюється тиск в артеріях та венах. По-друге, важлива умова нормальної роботи кровоносної системи – це гладкі, непошкоджені стінки судин. По таких судинах кров мчить швидко, не зустрічаючи жодних перешкод. Ушкодження судин, а також недостатня їх гладкість сприяє утворенню в цих місцях скупчень холестерину, і з часом формування бляшок та тромбів. Пошкодження судин відбувається через скупчення в крові вільних радикалів, які атакують стінки судин зсередини і пошкоджують ендотелій (внутрішнє покриття стінки судини), тому дуже важливою є якісна робота антиоксидантної системи організму. На жаль, наша антиоксидантна система організму з віком виснажується і кількість вільних радикалів збільшується. які атакують стінки судин зсередини та ушкоджують ендотелій (внутрішнє покриття стінки судини), тому тут дуже важлива якісна робота антиоксидантної системи організму.

Кров

Кров підтримує постійний зв'язок між усіма органами та тканинами тіла. Вона складається з формених елементів – еритроцитів, що містять червоний білок – гемоглобін (переносить кисень), лейкоцитів (відповідальних за імунітет), тромбоцитів (їх функція – згортання крові) та плазми, в якій розчинено багато речовин. Кров рідка за рахунок ідеальної РІВНОВАГИ згортання та протизгортання систем. У разі порушення цієї рівноваги, тобто при збільшенні густоти крові, а також при скупченні в крові токсинів, у плазмі утворюються згустки крові, які, потрапляючи в судину, діаметр якої менше розміру згустку, викликають закупорювання цієї судини, а, отже, припиняється надходження кисню і необхідних речовин в орган, який харчується через цю судину. А при тривалій закупорці судини орган, що живиться ними, або його частина приходить у стан омертвіння. У нормальному стані кров та її форменні елементи рухаються по судинах, не прилипаючи до ендотелію, оскільки той гладкий і блискучий – зсередини нагадує нікельовану трубку. Якщо судина пошкоджена, утворюється тромб, який розсмоктується у міру загоєння судини та просвіт судини відновлюється. А якщо судина настільки пошкоджена, що вже не може відновитися?

Ще 1912 року вітчизняний учений АНИЧКОВ М.М. ввів термін АТЕРОСКЛЕРОЗ (ущільнення та потовщення стінок судин) завдяки специфічним бляшкам. Спочатку бляшки мають властивість розташовуватися в черевній аорті, артеріях серця та мозку. Потім проникають в інші органи, залишаючи недоторканими лише артерії верхніх кінцівок. Довгий час ми про це не підозрюємо. Коли ж симптоми стануть очевидними, боротися з цією проблемою буде дуже складно, часто вже пізно. Чим «доросліші» бляшки, тим більше вони звужують просвіт судини, аж до її закупорки, що призводить до інсультів та інфарктів. Виявилося – більшість ліпідів (грец. Lipos – жир) у плазмі крові пов'язані з білками. У такій зв'язці вони називаються ліпопротеїди (вони містять холестерин). Це складна речовина, що входить до складу багатьох гормонів та мембран майже всіх клітин. Висновок – без холестерину життя неможливе! Згадаймо про рівновагу - це поняття стосується і обміну цієї речовини. НАДХОДЖЕННЯ і СИНТЕЗ холестерину (у печінці) повинні дорівнювати видаленню його з організму. Підвищення рівня холестерину в крові – ще не атеросклероз, а ось зміни в судинній стінці, зумовлені проникненням холестерину, – це і є атеросклероз. Що відбувається при накопиченні холестерину в судині? Формується атеросклеротична бляшка, яка звужує просвіт судини. Що ж далі? А далі – «що далі, то гірше». Спочатку судина-мішень з бляшкою нічим себе не проявляє доти, поки бляшка не перекриє приблизно 70% просвіту судини. Потім з'являється симптоматика з боку органу або тканин, які харчуються через цю хвору судину. У міру зростання бляшки відбувається пошкодження ендотелію і на бляшці осідає фібрин - утворюючи тромб, який ще більше перекриває просвіт судини. Це може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті, якщо такий тромб виникає в судинах серця або головного мозку.

А все починається з простого – скупчення шлаків у крові та на стінках кровоносних судин. Навіть у спокійному стані, навіть при вживанні ідеальних продуктів, у кров потрапляють отрути, шлаки, токсини. Однак, якщо ми маємо проблеми з функціонуванням печінки або зашлакованістю кишечника, викид у кров шлакоутворюючих речовин значно збільшується. Так розвивається перша проблема – гіпертонія. Додамо до всієї цієї каші в судинах нашу дратівливість, стреси та розвитку гіпертонії не уникнути. На першій стадії артеріальний тиск підвищується через хвилювання, перевтому, зміни погоди, при цьому можуть з'являтися головні болі. Потім приєднується тяжкість у голові, запаморочення, дратівливість, підвищена стомлюваність, порушення сну, частішає серцебиття, з'являються болі в серці, пульсація в кінчиках пальців, у скронях, шум у вухах, особливо при психічній та фізичній напрузі. Але на першій стадії після відпочинку все нормалізується. На другий – підвищення тиску стабільне та його можна усунути лише застосуванням ліків. На третій же стадії перебіг хвороби ускладнюється розвитком змін, як у судинах (атеросклероз), так і в кровопостачальних ними органах (серце, головний мозок, нирки). До них приєднуються симптоми стійких порушень функцій органів (нирок, сітківки очей тощо).

Отже, патологія серця та судин розвивається повільно, протягом багатьох років, навіть десятиліть. Ішемічна хвороба серця у вигляді «загрудинного» болю та відчуття нестачі повітря проявляється, коли коронарні судини серця перекриті атеросклеротичною бляшкою на 70%. А це означає, що коли виявляються перші клінічні симптоми захворювання серцево-судинної системи, хвороба знаходиться на стадії повного розвитку і в цьому випадку треба вдаватися до масштабного, повноцінного лікування, щоб запобігти серйозним наслідкам і підвищити якість життя пацієнта. Також інсульт – не одноразова подія, а процес, що розвивається у часі та просторі – від незначних функціональних змін до незворотного структурного ураження мозку – некрозу. Більшості людей, які перенесли інсульт, випадає важка боротьба з його наслідками, які пов'язані з частковою чи повною втратою найважливіших функцій організму – руху, мовлення, пам'яті. Саме тому профілактику серцево-судинної системи треба розпочинати у досить молодому віці, тоді вона буде більш ефективною та на довгі роки підтримає нормальне функціонування серця й судин.